Как британские казаки организовали английско-немецко-украинскую «банду» в Словении

Наш блогер посетил ответный матч плей-офф Евро-2016 Словения – Украина (1:1) и написал блог с высоты 11 277 метров

Продлолжаем блог гражданина Великобритании украинского происхождения Stepan Luczka, который вместе с друзьями старается посещать матчи украинских команд в Европе. «Динамо», «Шахтер», «Днепр», сборная – все ощущали поддержку «британских казаков» с баннером «We are the kozaks». В 2012 году он в компании из нескольких отчаянных фанатов отправился на чемпионат Европы в Украину из Великобритании на машине.

Степан изучает украинский язык и пишет нам именно по-украински. Орфографию и пунктуацию частично оставляем как есть – не судите строго.

Субота 14-го листопада
Приблизно 1400 миль від Манчестеру до Львова, але не було питання шо перший матч плей-оф збірної України проти Словенії дивилися!

Нас четверо з Donetsk Way зустрінулись в українському клубі в Манчестері, але це ж було на концерт Дзідзьа який мав початися о годині 18:00. Плей-офф матч збірної почався о 17:00 (по англійським часом). Було у нас ситуація чи в 18:00 до концерту Дзідзьа йти, чи матч до кінця дивитися?

Ми Дзідзьа любимо, але не було питання шо треба було матч аж до кінця, але нам і ще пощастило! Люди які приходили на концерт, теж зупинили в бар і почали дивитися на футбол! Вже було десь чоловік 40 в барі, і вболівали за збірну разом.

Нам ще пощастило, коли ми чули шо Дзідзьо сказав що він почне після матчу а не в 18:00. (Не знаю чи це правда, але була така приємна спекуляція).

Ви всі напевно бачили матч, то вже вам не буду про матч говорити, тільки шо наша збірна сильно грала, результат був позитивний і наші зробили те шо їм треба було, і були в сильні позиції на матч в Маріборі.

Була святкувальна атмосфера, і після матчу йшли з великим нетерпінням на дискотеку Дзідзьа!! Так собі гуляли, а після виступ Дзідзьа, з ним ше з фоткалися і зробили сельфі!!!

———————
Неділля 15-го листопада
Віддихали………!!!!! ;))

Понеділок 16-го листопада
Нас 5 чоловік зорганізували їхати на Словенію на матч. (Петро, Андрій, Зенко, Марко і Степан). Рейси заказали, і летіли з Лутона.

Тому шо ми по всі різні містах в Англії живемо а Степан живе в Лутоні, завершили шо всі до Степана приїдуть, переночують в нього, а в ранку на аеропорт.

Ну, ми цілий день говорили між собою на ватсап (whatsapp) через смс і ті які були на роботі, писали шо години і хвилини лічили аж до кінцень дня. Вже не могли дочекати на виїзд!

Андрій перше приїхав з Болтона, потім Зенко з Ковентрі, а вже Петро і Марко разом приїхали пізніше. Собі віддихали, поїли, випили, говорили про матч проти Словенії і наші прогнози а тобі почали грати ФІФА – Словенія-Україна аж до рання. (Ми перемогли 2-0 проти Словенії і надіяли щоби був самий результат).

Вівторок 17-го листопада
03:30 і час було повставати, помитися і на аеропорт!! Все нормально доїхали і чекали на рейси.

Прилетіли в Любляні і машину на оренду зорганізували. Приблизно півтора годину їхали і доїхали до Марібору.

В гостелі зареєструвались і тут зустрінулись з нашими німецькими українці!! Привітали один одного із Слава Україні, по 25 грам випили, і тепер вже було час стати козаками на день. Так як завжди, шаровари, вишиванки і чобітки найняли і вже були готові.

Полазили по марібор, але дуже маленьке місто і не було багато що бачити. Було тишина по місті, і не було видно вболівальників Словенії. В цей час не було ніякої атмосфери. Бачили більше наших вболівальників ніж вболівальники Словенії.

Ходили до бару, і зупинила перша журналістка дня.

Хотіли з нам дати маленький інтерв’ю. Петро дав короткий інтерв’ю про матч. Інтерв’ю закінчився за пару хвилин і пішли в бар.

Банер наш зав’язали до крісла і це вже ‘наше’ місце було. Через 3 години бачили багато українських вболівальників і усі передавали привіт зі словами Слава Україні.

Через наше буття, ще до нас прийшли журналісти на інтерв’ю. Якійсь київський телеканал і теж один словенський телеканал. Всім їм дали і були раді що з ними так поспілкувались.

Журналіст Богдан Тимовчак (телеканал футбол) з нами теж познайомився, але не щоби дати інтерв’ю, але тільки так. З нами сів, і ми зним собі теж говорили про матч, і як буде.

Вже 17:00, і наші знайоми з Німеччини до нас прийшли. Було бачити шо цей бар вже був український!! Кричали, співали і щей затанцювали гопака. Тепер чути шо атмосфера вже починалась збиратись, але ще і не було видно жодного словенського вболівальника……..

Всі збирались на марш до стадіону, але заки почали, Петро наш побачив Ігоря Циганика (ведуч на телеканалі 2+2 телепрограма Про Футбол). Ми так жартували що краще би з зфоткалися з Олександри Лободи , і питали, але на жаль її не було!!)

Наша англійська-німецька-українська банда вже була готова на марш!! З нашим Банером на переді, на стадіон йшли. Кричали, співали від центру до стадіону і тут зупинилися біля стадіону. Багато камера було, і Степан дав інтерв’ю для телеканал 2+2 про матч.

Купили собі пиво біля стадіону, і тут говорили з вболівальниками і всі були дуже позитивні шо Україна переможе і вийде на Євро!! (Мій прогноз був: думав що матч закінчиться нічию 1:1, і все буде добре, але наша збірна вже була в такій позиції проти Франції і програли, то в мене, і напевно в кожного вболівальника була велике переживання).

Добре шо прочекали біля стадіону, тому що прийшли легенди України/Динамо Київ. Тут ми хотіли зфоткалися з усіма, і були дуже раді що навіть декотрі з них хотіли фото з нами!!! (В нас є веб-сайт який ми пишемо біографії по легендарні українські футболісти, і тепер що зфоткалися з декотрі з них має багато вартість нам).

Десь хвилин 45 до початку матчу пішли на сектор. Банер повісили, і місця прийняли в першому ряді.

Наступні 90 хвилини ви всі знаєте що сталося, і не буду вам розказувати і повторювати про матч. Підсумовати, стадіон був повний, і як я писав раніше що не було видно жодного вболівальника Словенії у центрі, на стадіоні була дуже інакша атмосфера. Словенці створили дуже ворожу атмосферу і як матч почався обидва команди теж так грали як і було на трибунах. Наша збірна щось слабенько грала, грала якби вже валізка всі запаковані на Францію.

Результат найважливіший! вкінці збірна Україна зробила те що мусила щоби вийти на Євро. В Англії кажучи такво: ‘ми ніколи не робимо щось легенько. Як є нагода щось зробити важко, так важко і зробимо’. Я так думаю що ми зробили на поле.

Головне що вийшли, і тепер буде дуже цікаво бачити що си стане. Чи Фоменко поведе збірну до Франції, чи вже буде новий головний тренер? А як буде новий тренер то хто….? Я вдячний що я не мушу це вирішити. На моїй думці, кваліфікальні матчі збірної на Євро 2016, наша збірна чомусь не добре грала.

Від матч плей-оф проти Франції у Києві де ми перемогли 2-0, Я тільки пам’ятаю 45 хвилини (Україна-Білорусь) де збірна грала як вона може грати. Чи це Фоменка винувати? Чи гравці? Чи когось іншого? Ці питання дуже цікаво говорити, але може найважливіше питання є: чи навіть можна винувати Фоменка або гравці? Їхнє завдання було вийти на Євро і це завдання вони зробили!! Краще грати негативно і матчі вигравати, чи краще втрачати матч але грати добрий футбол?

Після матчу, святкували на трибуні з дуже емоційні відчуття! Просто неймовірно!! Я завжди думав що вийдемо, але як і вони мені стрес дали на 90 хвилин!! Пішли назад до центру і гуляли/святкували аж до рання!!

Середа 18-го листопада
Сіли в машині і поїхали назад в Любляні. Собі по місті полазили щоби місто побачити, і на ‘високий замок’ були. Тут дуже прекрасний краєвид, видно ціле місто і гори вже там в далечині. В ночі гуляли, бо вже в ранці рейс додому.

Четвер 19-го листопада
08:00 повставали і на аеропорт додому. Знайоми мої було важко і заки вони всі спали, я вам написав блог від 11 277 метрів висоти. Мій ‘найвищий’ блог який я вам написав!!!

Скоренько будемо планувати виїзд до Франції. Може навіть так як на Євро 2012 машиною будемо їхати по Франціі!! Чи купимо нашу стару машину назад…? Хто знає, головне ми буде у Франції! Allez Les синьо-жовті!!!

Надію шо вам мої блоги є цікаві!! Як маєте питання пишіть, як маєте щось казати кажіть, і як маєте ухоту то будь ласка нас можна знайти в Інтернет. Дані:

Твіттер: @DonetskWay2012
Фейсбук: Donetsk Way
Вебсайт: https://donetskway.wordpress.com

Слава Україні! Дякую! До наступного разу!